01.10.2008 :: 11:38
Торговельні паралелі
Україні знадобилося п’ятнадцять років, щоб вступити до Світової організації торгівлі. Подолавши цей непростий бар’єр, політичні лідери заговорили про наступний крок у напрямі просування до європейської спільноти - створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Які перспективи на цьому шляху має Україна та як реагують на вступ до СОТ вітчизняні компанії? Про це та про інше «День» запитував у заступника міністра економіки України Валерія П’ятницького.
- Яких результатів очікуєте від жовтневих переговорів зі створення зони вільної торгівлі?
- Ці переговори відбудуться у двадцятих числах у Брюсселі. Якщо говорити про угоду зі створення зони вільної торгівлі з ЄС, то сьогодні ми вже працюємо над конкретними текстами окремих розділів. Тому під час переговорів просуватимемося за цими розділами. Крім того, ми домовилися обмінятися тарифними пропозиціями. Я сподіваюся, що вони теж будуть предметом попереднього обговорення. Що мається на увазі? І європейці, й ми готуємо своєрідний розклад поступової лібералізації митних тарифів. Існують базові принципи митної лібералізації, зокрема, вона повинна охоплювати не менш як 95% торгівлі. Щось, звичайно, може вилучатися з угоди про режим вільної торгівлі, але потрібно слідкувати, щоб не відбувалося одночасної лібералізації для якоїсь із сторін.
На даному етапі говорити про конкретні галузі, які можуть бути виключені з угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, не беруся. Але, як правило, ці виключення в першу чергу стосуються аграрного виробництва. Крім того, мені здається, що нам потрібно уникати багатьох виключень, бо сьогодні з певними групами товарів існує одна ситуація, а завтра вона може бути абсолютно іншою. Насправді торговельні ринки досить динамічні, а ми сьогодні говоримо про подальшу перспективу і, можливо, членство в ЄС. Тобто так чи інакше ми працюватимемо в одному економічному просторі з європейськими країнами.
Сьогодні багато говоримо про входження України до єдиного європейського ринку. Хочу сказати, що це відбудеться, але не через рік чи два. Це тривалий процес. І потрібно розуміти, що головне полягає навіть не у питаннях мита. Перед переговорною групою стоїть багато невирішених інших аспектів із вільного доступу українських товарів на європейський ринок. В першу чергу - це вимоги з якості товарів та технічні вимоги, які можуть виявитися більшою перепоною при входженні українських товарів на європейський ринок. Щоб усунути ці перепони, величезна частина переговорного процесу відводиться для обговорення та вироблення планів адаптації нашого законодавства до європейського, щоб наша регуляторна система стала симетричною з європейською. Сьогодні ж у нас ці відносини абсолютно асиметричні: у європейців одна система, у нас - інша. Фактично тільки нашій країні потрібно трансформувати свою систему до європейської.
- Чи можете ще щось додати до сказаного про те, якими повинні бути основні принципи та зміст майбутньої угоди?
- Насправді угода про зону вільної торгівлі з ЄС комплексна. Вона включає у себе питання торгівлі товарами та послугами, рух капіталів, пов’язаних із торгівлею, та рух робочої сили. Чим швидше та адекватніше ми впроваджуватимемо процедури, які існують у Європейському Союзі, тим більше можливостей для виходу на цей ринок.
- Скільки часу займе переговорний процес із створення та підписання угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС?
- Я не відводжу ніяких часових рамок для цього, адже багато речей потрібно ще зробити. Цю угоду не можна виривати із загального контексту розвитку країни, із загальної ситуації в країні. А хто може передбачити зміну ситуації достовірно? З іншого боку, багато елементів цієї угоди дуже пов’язані з нашою діяльністю у торговельно-економічній сфері у рамках СОТ. При переговорному процесі зі створення зони вільної торгівлі з ЄС не можна говорити, що у цьому напрямі просуваємося добре, а в іншому слабкіше. Поки не домовлено про все - не домовлено нічого.
- То перемовини триватимуть понад рік?
- Я можу судити про це тільки з того досвіду, як переговорний процес проводили інші країни. Зазвичай це був період, який тривав понад рік. Але брати на себе сміливість і говорити, що саме стільки потрібно часу, не буду, бо існує багато чинників, про які вже розповів.
- Чи можливо, що на тривалість переговорного процесу вплине часткове невиконання Україною взятих зобов’язань у рамках СОТу, зокрема, мова йде про затримку із внесенням змін до закону про митний тариф, який ветував Президент?
- На мою думку, якби ми чекали прийняття всіх змін, то ніколи б не розпочали ці переговори. Якщо розпочинаються переговорні процеси (і це не лише у нашому випадку), то фіксується певна стартова точка. Ми зафіксували її в день набуття Україною членства в СОТ. Отой статус, який існував у торговельному режимі 16 травня 2008 року, ми вважаємо за відправну точку та проводимо переговори, відштовхуючись від неї. Сьогодні в угоді у кожному розділі прописуємо юридичні норми, далі зазначаємо все, що треба зробити для адаптації українського законодавства, і до моменту підписання угода залишається відкритою. Тобто до неї можна вносити корективи. Стосовно впливу на переговорний процес ситуації зі внесенням змін до закону про митний тариф, вважаю, що це не позначиться на тривалості переговорів. Звичайно, переговори відбуваються не у вакуумі, на них усе впливає. Але ми працюємо на велику мету: угода про зону вільної торгівлі стане важливим кроком на шляху до нашого членства в ЄС.
- Від речей глобальних повертаємося до проблем насущних. У парламенті є законопроект, який передбачає збільшення податку на імпортні автомобілі з нового року. У разі його прийняття чи не стане це приводом для судових позовів від інших країн-членів СОТ на Україну?
- Україна має міжнародні зобов’язання, які ратифіковані українським парламентом, і вони є законом. Не можна приймати закони, які суперечать міжнародним зобов’язанням. Згаданий законопроект об’єктивно протирічитиме цим зобов’язанням у разі його прийняття. І якщо хтось візьме на себе таку відповідальність, то він повинен усвідомлювати, що в першу чергу всіма партнерами, які у цьому зацікавлені, будуть задіяні адекватні інструменти у відповідь. У цьому контексті можемо пригадати історію, коли країна зіткнулася з порушенням авторських прав: аудіопіратство та відеопіратство. Тоді застосували ряд санкцій, причому вони грунтувалися на розрахованій сумі втрати від порушення авторських прав. На цю суму збитків до країни застосували стовідсоткові мита на цілий ряд продукції. Але ж повні мита застосовуються не до тих товарів, до яких би нам хотілося (не до лазерних дисків), а до тієї продукції, яка експортується у цю країну.
Тому ситуація така: якщо з лазерними дисками цифри, умовно кажучи, вимірювалися сотнею мільйонів, то тут мова йде про вартість у мільярди. Я не прогнозуватиму, по яких галузях члени СОТ можуть вдарити у відповідь. Але у них розроблена ефективна система протидії, коли б’ють по найчутливіших та водночас найвпливовіших галузях.
- Тобто по хімії та металургії?
- Можуть і по хімії, й по металургії, й по сільському господарству, й по багатьох інших галузях.
- Про що свідчить і до чого призведе нереагування українських компаній на корекцію торговельних режимів в інших країнах-членах СОТ, яка подається до України у вигляді нотифікацій?
- Очевидно, що повинен пройти певний період для звикання українських компаній до того, що вони почали працювати у рамках СОТ. Я згодний, що це, звичайно, їхні гроші. Але міжнародні компанії та їхні представництва, які присутні на ринку України, вже знають про ці корективи й активно реагують на них.
- Чого може очікувати решта компаній?
- Для наших компаній дуже важливо бути своєчасно проінформованими про ті зміни, які відбуваються у торговельному режимі інших країн-членів СОТ. Чому? Якщо ці компанії присутні на світових ринках, то вони завчасно повинні дізнаватися про всі зміни та запроваджувати їх у себе, щоб завтра та післязавтра залишатися на цих ринках. Якщо ж українські компанії не пристосовуються до нових змін, то це не означає, що цього не роблять компанії з інших країн. Тобто, не слідкуючи та не впроваджуючи такі зміни, вітчизняні компанії ризикують втратити своє місце на ринках інших країн-членів СОТ, які запроваджують такі торговельні поправки. І потім всі заклики від них про підтримку конкурентоспроможності - це відверте фарисейство.
- Експортери говорять, що позитивний ефект від здобутого членства в СОТ збиває недосконала система сертифікації та стандартизації. Як подолати цей бар’єр?
- У першу чергу повинно бути бажання для реформування цієї системи. Якщо його немає, то виділяти можна скільки хочеш грошей, але вони витрачатимуться не на реформування системи, не на адаптацію до європейських норм, а на збереження відсталої системи. В Європі не існує обов’язкової сертифікації, а ми її зберігаємо... Це тягар, який несуть виробники. Сьогодні на ринку потрібно створювати ефективну систему контролю за продукцією.
- Чи розробляє Мінекономіки пропозицію зі створення відповідного органу, який би займався організацією ефективної системи ринкового нагляду, і чи зверталося воно з відповідною пропозицією до Кабміну?
- Повинна бути воля і відповідні рішення для створення такого органу. Такі пропозиції висловлювалися. Чи будуть вони реалізовані? Сподіваюся, що так.
- За словами директора Департаменту торгових переговорів Мінекономрозвитку Російської Федерації Максима Медведкова, протягом двох тижнів відбудуться українсько-російські переговори зі встановлення для російського ринку захисних заходів від вступу України до СОТ. Які з пунктів двосторонньої угоди про режим вільної торгівлі між Україною та Росією можуть найпевніше виключити?
- Я не знаю, що говорив Медведков, але це можуть бути прості речі. Якщо наш товарообіг із Росією становить близько мільярдів, а загальний товарообіг - сотні мільярдів доларів, то, якщо виключити з цього переліку енерго- та сировинні ресурси, залишається дуже незначний обсяг продукції, про яку може йти мова. І цієї продукції надходить на російський ринок не так вже й багато, порівняно із загальним обсягом російської торгівлі. Тому, гадаю, тут неправильна постановка питання. Але у процесі переговорів ми подивимося, що мається на увазі.
Про що вони (росіяни. - Авт.) говорять? Що продукція з країн-членів СОТ піде до України і витіснить українську продукцію на російський ринок. От ви після набуття Україною членства в СОТ побачили витіснення вітчизняної продукції з магазинів?
- Поки що ні.
- Цього не відбувається, бо ми свій митний тариф привели у відповідність із СОТівським принаймні з 2005 року. Якщо витіснення не відбулося ні у 2006, ні у 2007, ні у 2008 роках, то яким чином це відбуватиметься далі? Ринки ж досить стабільні. Тому говорити про якийсь серйозний вплив на російський ринок у зв’язку зі вступом України до СОТ немає підстав. Сьогодні на підтвердження цього жодного факту з російської сторони не було наведено, окрім якихось гучних заяв на різних рівнях.
Розмову вела Наталія Білоусова
1 октября 2008 г.
Источник: День |
