Наприкінці квітня в м.Брюссель (Бельгія) відбулось засідання робочої групи з проекту морського єдиного вікна AnNa MSW (Maritime Single Window). Державу Україна було прийнято до участі в проекті як країну-спостерігача, функції з впровадження проекту покладені на ДП «АМПУ». В якості експерту від підприємства участь у заході взяв начальник служби інформаційних технологій Дмитро Якименков.

Задіяння ДП «АМПУ» в робочій групі, пов’язано з імплементацією Україною директив ЄС, зокрема, директиви 2010/65 (про формальності з надання відомостей про судна, які прибувають та/або відбувають з портів держав-членів), що затверджено Розпорядженням Кабінету міністрів від 25 березня 2015 р. №271-р.

Проект AnNa MSW призначений для підтримки інтеграції національних систем морського єдиного вікна в країнах-учасницях (між різними службами/ адміністраціями) та для забезпечення відповідного обміну даними між національними системами, в тому числі SafeSeaNetwork, на основі функціональних вимог.

ПС: Дмитро Олександрович, розкажіть детальніше про проект AnNa. Яка мета ініціативи?

ДЯ: Почати краще з того, що європейська комісія бачить проект AnNa MSW із самого старту як реалізацію інформаційного обміну між країнами. Це єдиний гармонізований проект, що включає в себе всю необхідну учасникам інформацію, без залежності від того, державний це споживач, чи комерційний. В роботі проекту AnNa також беруть участь представники Європейського Агентства з безпеки мореплавства (EMSA), що звичайно створює проекту необхідних рівень уваги в Європейському союзі

ПС: Яка мета проекту?

ДЯ: У вузькому, професійному розумінні, мета AnNa MSW — сприяння ефективному та сталому розвитку морського єдиного вікна. Проект дозволяє налагодити документообіг між користувачем і місцевими портовими адміністраціями та іншими державними службами. В країнах-членах ЄС морські єдині вікна мають запрацювати з 1 червня цього року, тому країни-учасниці з підтримки Єврокомісії започаткували спільну робочу групу, мета якої спростити імплементацію проектів в усіх країнах.

У широкому розумінні, проект гармонізує взаємодію існуючих проектів «Єдиних вікон» у портовій галузі, гарантує рівні амбіції окремих держав-членів та зміцнює взаємозв'язок у логістичному ланцюгу на тривалий термін у майбутньому.

Наприклад одним з важливих питань, що розглядалися під час проведення останньої робочої групи, була гармонізація підходів щодо створення національних єдиних вікон та поєднання їх з системами портового співтовариства, що існують у більшості європейських портів.
На даний час результатом роботи з такої стандартизації є розроблене в межах проекту AnNa керівництво з реалізації повідомлень (MIG – message implementation guide). Ми також можемо використовувати цей інструмент, як основу для побудови української адаптації морського єдиного вікна.

ПС: В чому полягає завдання України та конкретніше АМПУ в цьому питанні?

ДЯ: ДП «АМПУ» приймає безпосередню участь в імплементації Україною Директиви ЄС 2010/65. Зокрема це стосується виконання вимог щодо оформлення суден в портах та надання документів IMO/FAL. В тому числі вони містять попередню інформацію щодо прибуття та вибуття судна, підтвердження суднозаходу та інші дані, що потрібні національній морський адміністрації.

Крім цього учасниками робочої групи обговорювалась можливість обробки крізь інфраструктуру проекту інформації, що необхідна іншим учасникам процесу обробки судна в порту – все, що стосується портових операцій. Таким чином, виконується інтеграція проектів з морського єдиного вікна (обробка судна) та систем портового співтовариства (обробка вантажів в порту).

Хочу особливо зазначити, що в якості базової інформаційної моделі для розробки MIG була взята модель даних Всесвітньої митної організації (WCO). Таким чином гарантується відповідність міжнародним стандартам в галузі обміну інформаційними повідомленнями та спрощенні питання інтероперабельності проектів.

ПС: Українським фахівцям було що доповісти європейським колегам?

ДЯ: Наших колег зацікавила доповідь про роботу, проведену в Україні щодо спрощення контрольних процедур щодо ізольованого баласту в українських портах. Це надзвичайно важливо, адже навіть окремим питанням, що висвітлювалось під час робочої групи, було вимоги щодо надання екологічної інформації при обробці суден в порту. Було підкреслено, що такі вимоги різняться у країнах-учасниках проекту та перш за все, мають бути гармонізовані на законодавчому рівні.

Окрім того, під час роботи в межах робочої групи учасникам було повідомлено про хід та результати реалізації проекту «Єдине вікно - Локальне рішення», що реалізовується ДП «АМПУ» та Фіскальною службою України в портах Одеської області.

ПС: Існують якісь загальні строки для нашої країни для реалізації ініціативи?

ДЯ: Строки існують і вони надзвичайно стислі. Затверджений Кабінетом міністрів План заходів розрахований на 3 роки, великий обсяг робіт, як законодавчого так і практичного плану, має бути виконано вже в 2015 р. Весною 2016 р. мають набрати чинність вимоги IMO щодо електронного документообігу при здійсненні формальностей щодо суден. Також країни-учасниці проекту AnNa виконують цілу низку пілотних проектів з взаємного обміну інформацією між морськими єдиними вікнами. Існуючи пілотні проекти мають бути реалізовані до 1 вересня 2015 р., тобто до наступного зібрання робочої групи для демонстрації головних результатів та проблем, що було виявлено.

Дякую за інтерв’ю

Прес-служба ДП «АМПУ»

12 мая 2015 г.