01.10.2023 :: 15:16
Відкладено проект будівництва залізниці КНР - Киргизстан - Узбекистан
Китайська сторона відклала на невизначений термін будівництво залізничної лінії КНР - Киргизстан - Узбекистан, яке мало розпочатися восени 2023 р., повідомляє видання Silk Road Briefing.
Китайська сторона відклала на невизначений термін будівництво залізничної лінії КНР - Киргизстан - Узбекистан, яке мало розпочатися восени цього року, повідомляє видання Silk Road Briefing.
«Проект готовий, але Пекін, Бішкек та Ташкент поки що не можуть домовитися щодо грошей, точніше, частки фінансування. Це може затягтись надовго. У Киргизстану та Узбекистану немає грошей для фінансування проекту. КНР могла б збудувати все сама, але залізниця не є пріоритетним напрямком. Вона не призначена для поставок товарів до Європи, тому що там уже ходять поїзди і маршрутом Достик (Казахстан) - Оренбург - Брест з обсягом перевезень близько 600 тис. т на рік», - зазначив генсекретар Міжнародної координаційної ради з трансєвразійських перевезень Г.Бессонов .
Глава НДІ «Сейсмостійке будівництво» КИСІ ім. М.Ісанова Райимкул Мендекеєв заявив, що проект гілки не на користь Москви та Астани. На його думку, проекту заважають політичні причини.
«Залізниці ми не маємо, ми возимо вантажі через Казахстан. Їм це вигідно. Їм вигідно, щоб ми були економічно залежними від них. Говорячи відверто, вони не хочуть, щоб у нас була своя залізниця, яка принесе нам економічну користь та розвиток», - сказав Райимкул Мендекеєв.
Крім того, це неминуче може призвести до погіршення відносин КНР з Казахстаном і РФ у зв'язку з будівництвом залізниці в обхід цих геополітичних сусідів, але, відклавши будівництво залізниці КНР - Киргизстан - Узбекистан, Китай зробив справжній жест доброї волі щодо Казахстану.
Як пише видання, майбутня гілка має з'єднати залізничні мережі КНР та Узбекистану через Киргизстан, а потім через Туркменістан, Іран та Туреччину вийти до Європи. Маршрут довжиною 454 км проходить від китайського Кашгару через Торугарт, Нарин та Джалал-Абад до узбецького кордону. Запланована довжина киргизького відрізка становить 268,4 км, китайського - 165 км. При цьому обсяг внутрішніх вантажів усередині Киргизстану, за найоптимістичнішими оцінками, становитиме не більше ніж 5%. Вартість будівництва залізничної лінії через територію Киргизстану оцінюється в $1,34 млрд. Згідно з міжурядовими угодами, будівництво залізниці КНР - Киргизстан - Узбекистан мало здійснюватись китайською компанією China National Machinery Import&Export Corporation (CNMIEC).
Крім того, Китай і Киргизстан поки не дійшли єдиної думки щодо ширини залізничної колії. Бішкек наполягає на застосуванні стандарту 1520 мм, китайська сторона - на ширині 1435 мм. Станом на травень 2011 р. пунктом заміни візків мала стати станція Тузбель у Киргизстані. Відповідно до проекту залізниця буде одноколійною та неелектрифікованою, що робить її слабкою ланкою у транзиті китайських товарів до Європи, пише видання.
На цьому маршруті буде вісім державних кордонів, дві процедури заміни візків: спочатку на киргизько-китайському, а потім на туркмено-іранському кордоні, а також поромна переправа в Туреччині через озеро Ван.
Джерело: yenisafak.com
Отложен проект строительства железной дороги КНР - Кыргызстан - Узбекистан
Китайская сторона отложила на неопределенный срок строительство железнодорожной линии Китай - Кыргызстан - Узбекистан, которое должно было начаться осенью 2023 г., сообщает издание Silk Road Briefing.
Китайская сторона отложила на неопределенный срок строительство железнодорожной линии КНР - Кыргызстан - Узбекистан, которое должно было начаться осенью этого года, сообщает издание Silk Road Briefing.
«Проект готов, но Пекин, Бишкек и Ташкент пока не могут договориться насчет денег, точнее, доли финансирования. Это может затянуться надолго. У Кыргызстана и Узбекистана нет денег для финансирования проекта. КНР могла бы построить все сама, но железная дорога не является приоритетным направлением. Она не предназначена для поставок товаров в Европу, так как там уже ходят поезда по и маршруту Достык (Казахстан) - Оренбург - Брест с объемом перевозок около 600 тыс. т в год», - отметил генсекретарь Международного координационного совета по трансевразийским перевозкам Г.Бессонов.
Глава НИИ «Сейсмостойкое строительство» КИСИ им. Н.Исанова Райымкул Мендекеев заявил, что проект ветки не в интересах Москвы и Астаны. По его мнению, проекту мешают политические причины.
«Железной дороги у нас нет, мы возим грузы через Казахстан. Им это выгодно. Им выгодно, чтобы мы были экономически зависимы от них. Говоря откровенно, они не хотят, чтобы у нас была своя железная дорога, которая принесет нам экономическую пользу и развитие», - сказал Райымкул Мендекеев.
Кроме того, это неизбежно может привести к ухудшению отношений КНР с Казахстаном и РФией в связи со строительством железной дороги в обход этих геополитических соседей, но, отложив строительство железной дороги КНР - Кыргызстан - Узбекистан, Китай сделал настоящий жест доброй воли в отношении Казахстана, отмечает эксперт.
Как пишет издание, будущая ветка должна соединить железнодорожные сети КНР и Узбекистана через Кыргызстан, а затем через Туркменистан, Иран и Турцию выйти в Европу. Маршрут длиной 454 км проходит от китайского Кашгара через Торугарт, Нарын и Джалал-Абад до узбекской границы. Планируемая протяженность кыргызского отрезка составляет 268,4 км, китайского - 165 км. При этом объем внутренних грузов внутри Кыргызстана, по самым оптимистичным оценкам, составит не более 5%. Стоимость строительства железнодорожной линии через территорию Кыргызстана оценивается в $1,34 млрд. Согласно межправительственным соглашениям, строительство железной дороги КНР – Кыргызстан - Узбекистан должно было осуществляться китайской компанией China National Machinery Import&Export Corporation (CNMIEC).
Кроме того, Китай и Кыргызстан пока не пришли к единому мнению по поводу ширины железнодорожной колеи. Бишкек настаивает на применении стандарта 1520 мм, китайская сторона - на ширине 1435 мм. По состоянию на май 2011 г. пунктом замены тележек должна была стать станция Тузбель в Кыргызстане. Согласно проекту железная дорога будет однопутной и неэлектрифицированной, что делает ее слабым звеном в транзите китайских товаров в Европу, пишет издание.
Как отмечается, на данном маршруте будет восемь государственных границ, две процедуры замены тележек: сначала на кыргызско-китайской, а затем на туркмено-иранской границе, а также паромная переправа в Турции через озеро Ван.
Источник: yenisafak.com |
