Згідно з даними відстеження танкерів, у квітні експорт російської морської нафти зріс на 8% порівняно з місяцем до 12-місячного максимуму, оскільки індійські нафтопереробники розкупили рекордні обсяги дешевої російської нафти, витісненої з Європи через санкції.

Згідно з даними S&P Global Commodities at Sea, морський експорт сирої нафти російського походження становив у квітні 3,76 млн. барелів на добу, що є найвищим показником з квітня 2022 р. та на 22% вище середнього довоєнного рівня в 3,1 млн. барелів на добу.

Згідно з даними, Індія імпортувала майже 2 млн. барелів на добу російської нафти за місяць, що на 14% більше, ніж у березні, і новий рекорд для потоків російської нафти в країну.

Згідно зі змінами в торговельних потоках з початку війни в Україні, понад 90% російського експорту сирої нафти зараз знаходять покупців в Азії, показують дані.

Закупівлі індійськими нафтопереробниками дизельної нафти Urals із середнім кислим вмістом залишалися стабільними протягом останніх кількох місяців, але вони збільшили купівлю інших російських сортів, таких як ESPO Blend, Novy Port, Sokol, Siberian Light і навіть деяких сортів Arctic, за даними аналітиків S&P Global Commodity Insights. Традиційно покладаючись на імпорт нафти з Близького Сходу, Західної Африки та США, індійські нафтопереробники імпортували лише 1% своєї нафти з РФії у 2021 р.

Зростаючий російський потік до Індії відбувається, незважаючи на зменшення знижок на ключову московську експортну марку Urals. Дисконт Urals DAP на Західному узбережжі Індії, оцінений Platts, до форвардного терміну Dated Brent зменшився з 15,95 дол./барель 30 березня до 13,50 дол./барель 2 травня, найнижчий спред із середини січня, коли вперше було запущено диференційовану оцінку.

Але, за словами аналітиків S&P Global, потоки російської сирої нафти до Індії зараз досягають точки насичення для місцевого переробного сланцю. На російську нафту зараз припадає майже 40% імпорту індійської сирої нафти, що близько до оцінюваного максимуму в 40-45%, який нафтопереробники могли б технічно переробити, враховуючи якість нафти.

Джерело: EnKorr

Согласно данным отслеживания танкеров, в апреле экспорт российской морской нефти вырос на 8% по сравнению с месяцем до 12-месячного максимума, поскольку индийские нефтепереработчики раскупили рекордные объемы дешевой российской нефти, вытесненной из Европы из-за санкций.

Согласно данным S&P Global Commodities at Sea, морской экспорт сырой нефти российского происхождения составил в апреле 3,76 млн. баррелей в сутки, что является самым высоким показателем с апреля 2022 г. и на 22% выше среднего довоенного уровня в 3,1 млн. баррелей в сутки.

Согласно данным, Индия импортировала почти 2 млн. баррелей в сутки российской нефти в месяц, что на 14% больше, чем в марте, и новый рекорд для потоков российской нефти в страну.

Согласно изменениям в торговых потоках с начала войны в Украине более 90% российского экспорта сырой нефти сейчас находят покупателей в Азии, показывают данные.

Закупки индийскими нефтепереработчиками дизельной нефти Urals со средним кислым содержанием оставались стабильными за последние несколько месяцев, но они увеличили покупку других российских сортов, таких как ESPO Blend, Novy Port, Sokol, Siberian Light и даже некоторых сортов Arctic, по данным аналитиков S&P Global . Традиционно полагаясь на импорт нефти из Ближнего Востока, Западной Африки и США, индийские нефтепереработчики импортировали всего 1% своей нефти из РФ в 2021 г.

Растущий российский поток в Индию происходит несмотря на уменьшение скидок на ключевую московскую экспортную марку Urals. Дисконт Urals DAP на Западном побережье Индии, оцененный Platts, к форвардному сроку Dated Brent уменьшился с 15,95 долл./баррель 30 марта до 13,50 долл./баррель 2 мая, самый низкий спрэд с середины января, когда впервые была запущена дифференцированная оценка .

Но, по словам аналитиков S&P Global, потоки российской сырой нефти в Индию сейчас достигают точки насыщения местного перерабатывающего сланца. На российскую нефть сейчас приходится почти 40% импорта индийской сырой нефти, что близко к оцениваемому максимуму в 40-45%, который нефтепереработчики могли бы технически переработать, учитывая качество нефти.

Источник: EnKorr