Росія не припиняє лякати Україну тисячею бід і нещасть, які зваляться на її голову в разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Але чи злякається Україна?

Тут - і введення підвищеного мита на українські товари, і повне закриття кордонів, і обвал гривні та повний дефолт уже за 180 днів. Але, попри все, Україна наразі від страху не тремтить, ба більше, кількість прихильників євроінтеграції з кожним днем зростає.

Провалена торговельна війна не зупинила Кремль у його намірах віднадити Україну від Європейського Союзу. Інформаційна атака триває, проте набула дещо інших рис. Так, до українських ЗМІ потрапив «темник», в якому розписано перебіг інформаційної кампанії, мета якої - популяризувати Митний союз.

Основні тези кампанії: дефолт України та девальвація гривні. Причина - «прорахунки» української влади у виборі політичних й економічних партнерів. У текстах просять акцентувати увагу на зростанні зовнішнього боргу та невдалій співпраці з МВФ. При цьому кожен текст мав би бути поділений на три частини: першу присвячено державному боргу, другу - корпоративному боргу й банківській системі, третю - облігаціям і МВФ. Усі три розділи мали б містити невтішні цифри про стан економіки України. Як зазначено в документі, кампанія мала розпочатися ще 4 вересня і тривати до 18. Саме за цей час українці мали б усвідомити, що єдиний шанс для країни - «возз’єднання» з Російською Федерацією.

Окрім того, з лякалками на адресу Україну вже виступило все керівництво Росії. Зокрема, радник Владіміра Путіна Сєрґєй Ґлазьєв пообіцяв ввести мито на імпорт з України товарів у тому розмірі, який діє для третіх держав.

«Розуміємо, що, приймаючи технічні регламенти Євросоюзу й не даючи ні копійки на модернізацію та переозброєння українських виробництв, ці підприємства - виробники одягу, продовольства, обладнання - не зможуть за ними працювати. Отже, вони прийдуть до нас зі своєю продукцією, їм більше нікуди йти, український ринок для них закриють», - заявив він.

Це викличе «контрзаходи», пообіцяв Сєрґєй Ґлазьєв. «Якщо ми бачимо, що товари, зокрема українські, яких витісняють європейські, починають перетікати на наш ринок, то вводитимемо мито на імпорт з України цієї продукції в тому розмірі, який діє для третіх країн», - зазначив радник російського президента.

Своєю чергою, прем’єр-міністр Росії Дмітрій Мєдвєдєв вирішив тиснути з дещо іншого боку: за його словами, якщо наша держава підпише угоду з ЄС, вхід у Митний союз їй буде закрито. Таке собі «останнє китайське попередження»…

А от ВВП пішов іще оригінальнішим шляхом: в інтерв’ю «Первому каналу» й агентству Associated Press російський президент звернувся до історії. «Ви знаєте, що б не відбувалося, і куди б Україна не йшла, ми все одно колись десь зустрінемося. Тому що ми - один народ. І як би на те, що я зараз сказав, не сердилися націоналісти з обох боків (а націоналісти є й у нас, і в Україні), насправді так і є. Тому що в нас одна дніпровська київська купіль, у нас, безумовно, спільне історичне коріння і спільні долі, у нас спільна релігія, спільна віра, у нас дуже схожа культура, мови, традиції та менталітет», - зазначив російський президент.

Побутує думка, що російське керівництво дозволяє собі такі форми спілкування з Україною лише тому, що знає: на адекватну відповідь українська влада не здатна. Однак, як запевнили «Газету» два колишні міністри економіки України - Сергій Терьохін і Віктор Пинзеник, це не зовсім так, зокрема власне в економічній площині.

«Два тижні тому я зареєстрував проект закону про вихід України з Європейського економічного простору, - розповідає Сергій Терьохін. - Нагадую, 2004 року пан Азаров, тодішній міністр фінансів, доповідав у Верховній Раді про те, що, якби ми вступили до цього ЄЕП, то сало було б у шоколаді. Після того сталася одна неприємна подія: мені як міністрові економіки довелося розмовляти з моїм російським візаві - паном Ґрефом. Ми години дві провели за тим, щоб зрозуміти, в кого яка користь буде від того, що Україна долучиться до ЄЕП. Після цього вийшли на прес-конференцію, на якій заявили, що жодної користі для України цей вступ не матиме. І для Росії, до речі, теж. У підсумку пан Ющенко погнав мене з посади міністра економіки, а пан Путін звільнив Ґрефа. Не знаю, може, збіглось. Але якщо ближче до теми, то в нашому митному законодавстві є доволі ліберальні норми, які стосуються країн-членів СНД. Зокрема, щодо транзиту товарів, які перевозять у Росію територією України. Так-от, близько 70% продукції, яку транспортують у РФ з усього світу, крім Китаю, проходить через українські терени. І друге: 80% газу, виробленого в Росії, якщо не брати до уваги споживання України, також перевозять українською територією. Отже, все просто: якщо росіяни закриють кордони, ми закриємо транзит».

А Віктор Пинзеник додає: як і для України, вразливим місцем для РФ є експорт, адже російські підприємства теж чимало товарів постачають на наші ринки. Однак нардеп не є прихильником застосування санкцій.

«Україна може дати гідну відсіч Росії в економічній війні, але питання в тім, чи це потрібно, - сказав він у коментарі «Газеті». - У таких взаєминах не можна керуватися емоціями. Емоції можна проявляти в сімейних сварках, але у відносинах між державами цього не треба робити, бо це вдарить не тільки по Росії, а й по Україні. Адже це означає позбавити когось кооперованих поставок. Тому я дуже не хотів би, щоб ми розглядали проблему в цій площині».

За словами екс-міністра, найадекватнішою відповіддю Росії буде підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, яка набуде чинності разом з Угодою про асоціацію.

«Ми зіштовхнулися з діями, які абсолютно не мають стосунку до економіки. Це політичні методи, мета яких - будь-якою ціною зупинити рух України на Захід. Проте я думаю, що в кінцевому підсумку вони зіграли хорошу роль. Не кажу, що це позитивно для економіки, але добре з погляду майбутнього, оскільки не лише повернуло громадську думку на користь західного шляху, а й змушує підприємців шукати інші ринки збуту. Адже нині вже всім стало очевидно - навіть тим, хто вагався, навіть тим, хто категорично був проти західного вектора, - що нам треба шукати надійні місця, де можна працювати як рівноправний партнер, де існують правила гри та діють закони», - каже Віктор Пинзеник.

Водночас експерти не очікують миттєвого дива - негайно компенсувати втрату російського ринку збуту за рахунок європейських не вдасться. «Не можна чекати, що раптом, за чарівним помахом руки, ми підкоримо нові ринки. Це - тривалий процес. Але дорога до цього відкривається завдяки Угоді про зону вільної торгівлі, що знімає митні бар’єри на поставку українських товарів в Європу. Це не стосується всіх позицій і не означає, що всі українські товари хлинуть в Євросоюз. Проте шлях усе ж буде відкритий. І я вважаю, що деякі наші підприємства мають потенціал, щоб використати ті можливості, які відкривають нам нові ринки», - зазначає Віктор Пинзеник.

Схожої думки й Сергій Терьохін: «В європейському напрямі швидко компенсувати втрати на російських ринках буде дуже складно. Але маємо інші, де можемо змагатися з росіянами: Африка, Близький Схід, Індія тощо. І можу вам сказати секретно: я особисто знаю кількох олігархів, які доволі серйозно думають, як здійснити диверсифікацію своїх поставок». Проте відразу ж додає: Росія до крайніх заходів не вдасться, кордони не закриє. «Цього не може статися, бо Владімір Путін - не єдиноначальник. Він тримається на капіталах великих компаній. А вони пов’язані або з Україною, або з Європою, але транзит усе одно йде через Україну», - каже він.

«Загалом ситуацію з Росією нині можна описати анекдотом, який я чув колись у школі. Ви обов’язково його дайте, коли цитуватимете мене. Це своєрідна інтермедія на тему Червоної Шапочки. Дівчинка запитує Вовка, який присів під кущем, про вуха, зуби й питає: «Вовче, а чому в тебе такі вирячені очі?» А той їй відповідає: «А тому, що я… (ви й самі здогадуєтеся, що він робить, - «Газета»)». Так-от, мені здається, хлопці в Кремлі перебувають на останній стадії спілкування Вовка з Червоною Шапочкою», - резюмує Сергій Терьохін.

13 сентября 2013 г.