В окремі підприємства будуть виділені магістральні газопроводи та підземні сховища газу, хоча весь комплекс існував і існує як єдина система.

«Посадовці посилаються на Третій енергопакет, але там таких вимог нема. Там йдеться про розділення видобутку, продажу та транзиту. Тимчасом ПСГ - це частина транспорту», - вважає член спостережної ради Інституту енергетичний стратегій Юрій Корольчук.

На думку ж директора енергетичних програм центру «Номос» Михайла Гончара, такий крок збігається з вимогами цього документа.

«Цей розділ відбувається відповідно до вимог Третього енергопакета. Газосховища виконують не лише транзитну функцію. Мова йде про бізнес-розподіл, хоча труби не існують без сховищ. Це відповідає європейській практиці, коли бізнес із зберігання газу існує окремо від транзиту», - каже він.

Гончар підкреслює, що з транзитом газу у Європу можуть бути пов'язані п'ять західних сховищ. Усі інші знаходяться у центральній та східній частині країни і зорієнтовані на забезпечення паливом споживачів. Зберігання ж газу, на його думку, ближче за сутністю до продажу послуги зі зберігання.

Як вважає Корольчук, новоутворені компанії невдовзі можуть стати спільними підприємствами при збереженні контрольного пакета державою.

«Скоріше за все, це крок до створення СП. Росіянам потрібні сховища для роботи у Європі. Газопроводи їм менш цікаві: збудовано Північний потік, є Ямал-Європа, білоруська труба. Наша магістраль їм не дуже потрібна. Можливо, труба піде в СП з європейським інвестором, а ПСГ - в СП з росіянами», - вважає експерт.

Такі сценарії, додає він, пропонувалися попередньому президенту. Зараз ця концепція реанімована і проштовхується в кооперації з європейцями.

Як вважає Гончар, реорганізація спростить взаємодію між потенційними європейськими клієнтами, які б хотіли скористатися послугами ПСГ.

«Так ми полегшуємо процедуру використання наших сховищ європейськими підприємствами. Якщо є окрема компанія - є з ким вести переговори. Це важливо для нас у випадку з реверсними постачаннями, і для європейців, якщо вони вирішать скористатись послугами ПСГ», - розповідає Гончар.

Він також не виключає, що це може дати старт створенню СП - «Нафтогаз» неодноразово виступав з такою ініціативою на зустрічах з європейськими фірмами. До того ж, є всі необхідні проекти з модернізації сховищ за цим призначенням.

З іншого боку, таке розділення може бути хорошим підґрунтям для продажу газу європейцям на кордоні з Україною. Однак для цього бракує інфраструктури, наприклад, газових вимірювальних станцій на кордоні за РФ. До того ж, європейські споживачі повинні укласти відповідні угоди з «Газпромом».

Однак це, вочевидь, здебільшого віддалена перспектива. Хоча б через те, що європейцям довелось би брати на себе додаткову відповідальність. Крім того, Росія чудово торгується з Києвом щодо вартості транзиту газу.

Даниил Нестеров

10.06.2014 г. [AT]